Роботи з косплеєм ще багато, але сподіваюся за завтра все встигнути. Принаймні встигнути все, що треба прострочити, а попідшиваємо дрібниці в п*ятницю у Львові якось вже. Єдине, що я ще собі не починала шити - дуже важлива деталь костюму - трусіля...
І я так переживаю - це ж важливо встигнути та зробити не аби-як. А у мене весь час з ними не клеїться - то з покупкою тканини, то з пошивом... Мені навіть снився страшний сон, що ми вже на фестивалі стоїмо за кулісами, і тут я розумію, що нема трусілів! Так соромно - бо поруч мій сенсей і дівчина, що мені подобається. І зараз буде пафосна битва. А я в такому ганебному становищі.
Прокинувся в холоднім поту.

Але краще зараз поспати, а трусіля - завтра. Почекають.

Ох, так - я косплею харизматичного брюнета, у якого убив весь клан один червоноокий покидьок.
Сама з себе пруся та за свою крутість грошей не беру! Х)